Поетеса про себе:
Реалії, будні,ілюзії…і всі оці невічні бувальщини-видива довжиною в життя. А от хто як собі спланує своє життя, тай чи все намріяне здійсниться це вже питання друге…одним із головних чинників сучасної людини є, як на мене, покликання, або по іншому: сфера, в якій людина себе реалізує. Бо ж добру частину життя ми проводимо саме на робочому місці. Чи не так?
Працюю бібліотекарем і скажу одне: це не професія – це стан душі, покликання, карма… бути посеред книг, бачити захопливі вдячні очі читача, бо ти, бібліотекарю, порекомендував САМЕ ТУ книгу…а це важливо…як і важливо те, з якою теплотою ти вкотре торкаєшся зношеної (або по іншому: читаної-перечитаної) палітурки… Колись на одному із поет сайтів написала: «Поезія моє небо»…це було давно, проте так думаю й нині.
…крути не крути але моя доля тісно-претісно переплетена з книгою і від цього я лише щасливію…