#КоронаціяОнлайн: Ірина Власенко і Валерій Калінов

Біографія Ірини Власенко
Учителька зарубіжної літератури Центру дистанційної освіти «Джерело», вільна журналістка, блогерка, письменниця.
Народилася 24 жовтня 1965 року у м. Кривий Ріг у родині військового і вчительки. Спадковий вчитель – має 25-річний досвід. Навчалася у НПУ ім. М.П. Драгоманова на філологічному факультеті (учитель російської мови та літератури).
Зараз живе у Києві.
Отримала премії і відзнаки: спецвідзнака «Коронації слова»-2017 від Київського університету імені Бориса Грінченка, Державна премія ім. М. Гоголя 2019 року за роман «Чужі скарби», диплом «Коронації слова»-2019 за рукопис «Всередині яблука», спецвідзнака «Вибір видавця» від видавництва «Кондор» на «Коронації слова»- 2020 за рукопис «Спіраль мовчання».
Хобі – садівництво.
Книжки Ірини Власенко: оповідання у колективних збірках серії «Дорожні історії» ("Залізниці, потяги, вокзали"- 2016, "Заведи мотоцикл", «Їде маршрутка», «Підземне царство метро» - 2017, КМ-Букс), романи «Чужі скарби» (2018, «Vivat»), «Учителька німецької» (2019, «Юніверс»), «Синдром зародка» (2020, «Кондор»), «Квітка з Манхеттена» (2020, «Кондор»).
Біографія Валерія Калінова
Народився 31 серпня 1997 року у місті Дніпро. У 2009-му році переїхав за сімейними обставинами у місто Кривий Ріг. У 2012-му закінчив Криворізьку гімназію №127 та вступив у КЗО “Криворізький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою”. У 2014-му році почав навчатися на військовій кафедрі при Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту на факультеті “Механізація”. У 2018-му році закінчив навчання, отримав диплом бакалавра за спеціальністю “інженер-механік” та звання «лейтенант», після чого підписав контракт на 5 років у Державній спеціальній службі транспорту.
Прагнення до творчості у Валерія було ще з малих років. У дитинстві читав багато фентезі: Толкіна, Ролінг, його тягнуло у космічні подорожі “Зоряних війн”. Навчався у музичній школі для гри на гітарі, вигадував різноманітні всесвіти, щоб колись перенести їх на папір, але потім це все стало уповільнюватися через початок військової кар’єри. У військовому ліцеї, а потім і в університеті знав, що одним із засобів боротьби зі стресом є читання. Таким чином познайомився з Сапковським, Желязни, Мартіном, Оруелом та Бредбері.
До писання потягнуло у той момент, коли всі труднощі військового життя неможливо було перекрити читанням книжок. Майже спонтанно взявся записувати всі свої дитячі фантазії про світи, де все тримається на парових чи тесла-технологіях. Ділився своїми “нотатками” з матір’ю. Вона і порадила автору, коли текст став більш серйозним, а сюжети більш логічними, взяти участь у “Коронації слова”. Тоді взявся за науково-фантастичний роман “Горизонт відродження” і написавши його за півроку, відправив на конкурс.
У вільний час від служби намагається писати. Всі свої твори публікує на сайті «Букнет».