Іван Марчук – народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин міст Києва, Тернополя, Канева, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва.
У доробку майстра близько 5000 картин, котрі є на всіх континентах світу. За півстоліття творчої діяльності він провів близько 200 монографічних виставок. Протягом останніх років полотна художника експонувалися переважно за кордоном (Литва, Німеччина, Польща, Чехія, Словаччина, Бельгія, Люксембург, Угорщина, Тайланд, Йорданія, Туніс, США, Туреччина, Іспанія тощо), виконуючи функцію народної дипломатії: утверджуючи місце України в європейському просторі, а європейського мистецтва у контексті світового.
Народився художник 12 травня 1936 року в селі Москалівка Тернопільської області. Фахову освіту здобував у Львові: спочатку в училищі декоративно-прикладного мистецтва імені Івана Труша, а згодом – у Державному інституті прикладного і декоративного мистецтва. У середині 60-х років минулого століття Іван Марчук приїхав до Києва і саме тут віднайшов власний шлях у мистецькому просторі, котрий дозволив митцю стверджувати «Я – єсмь!».
Далі – жорстке протистояння системі, котра нещадно придушувала все, що не вписувалось у догми соціалістичного реалізму та 12 років еміграції (Австралія, Канада, США). У найскладніші періоди свого життя митець не зраджував життєвому кредо, закоріненому на творчій свободі і свободі творчості.
З вересня 2001 року, після повернення з еміграції, майстер постійно проживає і творить у Києві.
Представники різних галузей знань намагаються збагнути секрет феномену Марчука і притягальної сили його таланту. Вплив його полотен на глядача можна порівняти з дією 25 кадру, що передусім діє на підсвідомість. І творить художник полотна, окрім пейзажів і портретів, виключно на підсвідомості. Сам митець говорить про це так: «Наперед я не знаю, що малюватиму. У мене виникає один образ, другий. Рука мене сама веде. Картини мені нібито являються».
Марчук винайшов цілком оригінальну техніку «пльонтанізм» (від слова «пльонтати» – плести, переплітати), котра балансує на межі рукотворного і технологічного. Доповнена самобутнім відчуттям кольору і гармонії, вона практично не підлягає повторенню.
На виставці «Я ЄСМЬ…» будуть представлені твори з власної колекції художника, деякі з них експонуватимуться вперше. Разом з тим, експозиція міститиме картини з приватних колекцій та Національного художнього музею України, котрі ще не виставлялися на широкий загал. В цілому, шанувальники мистецтва матимуть змогу побачити близько 70 полотен дев’яти (з 14) творчих циклів митця.