У скетчбуці внутрішня свобода митця суголосна «фігуративній свободі», що втілена в незліченних комбінаціях форм і ліній, через які митець намагається вирішити свої мистецькі завдання. Пошуки В. Кандинського органічно поєднують раціо та ірраціо, віднайдені водночас в аналітичний та інтуїтивний способи конфігурації елементів, ритмів і кольорів. Ця позитивна свобода – майже сакральна, сповнена можливостями і візіями автора, проекціями майбутнього живописного полотна. Адже В. Кандинський завжди розробляв у таких камерних видах мистецтва, як рисунок і акварель, фундаментальні принципи побудови композицій, котрі ставали основою його великих живописних полотен.
В експозиції представлені п`ятнадцать ескізів (папір, туш, пензель, графітний олівець) та акварелей Василя Кандинського з колекції родини Ходорковських. Твори є частиною скетчбуку, що містить 43 сторінки, та був створений художником 1922 року під час його викладацької діяльності у Вищій школі будівництва та художнього конструювання Баугаузі у німецькому Веймарі. Збірка графічних робіт майстра вже пройшла мистецтвознавчу та технологічну експертизу у відомих європейських й американських фахівців та інституціях, зокрема, в Metropolitan Museum of Art. Відповідні матеріали оприлюднені у виданні «Кандинський: Віднайдений записник з Баугаузу» (Харків, 2020 рік). Досі невідомий академічним дослідникам, цей знову відкритий скарб уможливлює усвідомлення значення та масштабів мистецтва В. Кандинського, а також особливостей його творчого методу.