Завальний Микола Якович народився 12 грудня 1946 р. в с. Крикливець Крижопільського району на Вінниччині. Закінчив Одеський сільськогосподарський інститут. Працював на будівництві, був на управлінській роботі, займався журналістикою.
Поет, прозаїк. Автор понад 20 книжок, у т. ч. збірок поезій: «Гомін доріг» (1992), «Закохані проліски» та «Сонце України» (2000), «Я вас люблю» та «Море душі» (2001), «Зореграй» (2002), «Троянди Гіппократа» (2003), «Запрошую на побачення» (2004), «Дорога до Тараса», «У чарах осені» та «Іменем Богдана» (2006), «Весна моєї юності» (2007), «Кам’янські зорі» (2008), «У моєму серці – Придністров’я» та «Хай пісня буде поміж нас» (2009), «Березневий гай» і «Вересневі стежки» (2010), «Скерцо сердець» (2012), «Твоє нескорене ім’я» (2015), «Перстень Маріанни», «Молитва за Україну», «Мелодії потоків» (усі – 2017); книг прози «Чекай» (1990) і «Постріли на кордоні» (2001), збірок гумору і сатири «Крижопільські сувеніри» (1992), «Гарні чоловіки» (1993), «Як козаки були моряками» (1996); публікацій в альманахах і періодиці.
Лауреат премії ім. А. М’ястківського (2003).
Член НСПУ з 2010 р., НСЖУ з 1999 р.
Живе у смт Крижополі.