Григорій Пилипович Кубов,Український поет.
Народився 16 травня 1937 року в селі Українське Барського району в сім’ї Кубова Пилипа Мироновича і Катерини Терентіївни. З п’яти років пас корову. Закінчив початкову школу в селі Українське, а середню – в селі Каришків. Після служба в морфлоті в 1959-1965 роках навчався в Ужгородському державному університеті на відділі української мови і літератури. Працював учителем в селі Лісове Барського району, а потім з 1967 по 1970 роки працював директором Попелюхівської восьмирічної школи. З 1970 року працював інспектором райвно, інструктором райкому партії, секретарем райвиконкому.
В наш перехідний, невпорядкований час безпрецедентного шахрайства таких чесних і благородних людей, як Григорій Пилипович, треба шукати зі свічкою в руках серед білого дня, як Діоген, і чи знайдеш? Де б не доводилося працювати Григорію Пилиповичу, він завжди був сумлінним і старанним.
Любив писати вірші і прозу. Правда, грошей для видання книг не було, тому видавав самодруком. Григорій Пилипович написав збірки «Поклик життя» (2002), «Обереги надії» (2004), «Вперше на курорті» (2007), «Пізні роси» (2007), «Страшний народний суд» (2007).
Помер 15 грудня 2007 року.