Ніна Степанівна Михайлова яскрава особистість, лікар за фахом, за покликанням – поетеса.
Відрадно, коли лікар – ще й поет. Коли вміє відчути те, чого інші не помічають і не помітять ніколи. Коли можна заснувати невидиму філософську павутину єднання з природою. А хіба не здатна гоїти рани спокійна, сповнена життєвої мудрості та глибини лірика чи ніжна щирість?
Народилась 22 березня 1945 року в селі Михайлівці (випуск 1964 року Михайловецької СШ). В даний час проживає в місті Умань. Закінчила Чернівецький державний університет. Працювала зав. кабінетом санітарної освіти Уманської районної санітарно-епідеміологічної станції, лікарем-санологом, головним лікарем Уманського міського Центру здоров’я. Підготувала десятки методичних та науково-популярних матеріалів, матеріалів на допомогу лектору. Ніна Степанівна десятки років вела авторські передачі місцевого радіомовлення циклу «Пресцентр медицини інформує», друкується в обласній профспілковій газеті медиків. Впродовж багатьох років Ніна Михайлова очолювала професійну спілку працівників охорони здоров’я та фармації міста, за що нагороджена найвищою відзнакою профспілок України – нагрудним знаком. Друкувалась у міській, районній, обласній та республіканській пресі, в збірках поезій «Муза ескулапів» (2000), «Чолом» (2003), часописах «Холодний Яр» (2003), «Хортиця» (2004), в газетах «Уманська зоря», «Профспілка медикам», «Наше Придністров’я» (Вінниччина), Член Спілки журналістів України. Автор поетичних збірок: «Непосидючий хвіст» (2002), «Райдуга в дарунок» (2003), «Потяг здоров’я » (2005), «А журавлі літа носять…» (2007).