- Ксеніє, ми з тобою листувалися й ти написала, що розпочався передпродаж твого другого роману "12 сезонів жінки". Скільки назв нової книги ти викреслила, щоб прийти до такого варіанту?
- Якщо чесно, то не скільки - книга від початку так називалась. Оскільки назва, ідея та побудова розділів взаємопов'язані.
- Привідкрию читачам журналу 'Дніпро" велику таємницю, яку я дізнався від твого літературного агента: сценарій до нового роману увійшов до фіналу пітчингу. Отже, коли "12 сезонів жінки" вийде в німецький та український прокат?
- Про це поки зарано говорити і тим паче писати.
- У тебе європеський підхід до справ. І це я зрозумів тоді, коли почув про співпрацю із Літературною агенцією "OVO" і тоді, коли намагався особисто домовитися з тобою про інтерв'ю, а ти мене перенаправляла до Вікторії, свого літературного агента. Наші журналісти, які пишуть про культуру й літературу зокрема звикли до того, що в українських письменників нема літагентів, вони бідні й нещасні, тому й працюють за звичною схемою, домовляючись напряму з автором про інтерв'ю. У твоєму випадку все навпаки. Розкажи про свій досвід співпраці з літературними агентами. Чому українським письменникам варто брати приклад із Ксенії Фукс?
- Я живу в Німеччині, тому мені просто незручно та неможливо керувати ще й промозаходами звідси. Плюс ми з Літературною агенцією Ovo вважаємо, що літературні реалії України потребують змін і ми їх намагаємося втілити в життя.
- Ми з тобою познайомилися на творчому вечорі, поетично-еротичному заході "Ліффчєк & etc..", який я організував для обдарованої молоді міста Києва у арт-барі "Точка G". Пам'ятаю, зі сцени читав нашу переписку, де ти описала своє ставлення до нижньої білизни, тілесності. І це була доволі відверто й виклично для публіки. Твій новий роман пов'язаний із тілесністю, сексуальністю, жінкою. Багато журналів пишуть про секс, купа Інтернет-порталів кишать інформацією про секс у різних позах, його психологічні аспекти, афродизіаки, сексуальні іграшки тощо. Що нового у розрізі цієї теми хоче сказати світу Ксенія Фукс?
- Все що я хотіла сказати, я написала в книжці. Отже, не хочу самоповторень. В червні книжку вже можна прочитати.
- Твої герої мають реальних прототипів?
- Деякі так, деякі - це суто вигадані образи, деякі синтезують декілька людей. Не можна дати однозначної відповіді, це ж творчість, тут немає чіткого рецепту.
- На яку аудиторію ти пишеш? Опиши її портрет: вік, стать, професія, хобі, національність, релігійні переконання.
- Неупереджену, відкриту до нового, здатними критично мислити, ті, хто проти консерваторства.
- Що для тебе означають три речі: страх, самотність? Опиши, будь ласка.
- Самотність це і є мій найбільший страх.
- Традиційне питання для письменника, який живе за кордоном. Як німецький читач, глядач тебе сприймає? Твою життєву та творчу історію?
- Та ну поки ніяк, оскільки книги поки ще не перекладено німецькою.
- Де знаходиш час і сили, щоб займатися ще й громадською діяльністю в Німеччині? Як відбувається процес випуску журналу "Gel[:b]lau"? Хто його читає і який тираж?
- Я фрілансер і з самодісциплиною в мене теж все ок. Це завжди питання розподілу часу та перерозділення приоритетів, правильного планування. Журнал читає українська діаспора в Німеччині та відкриті до іноземної культури європейці. Тираж завжди залежить від того, скільки коштів ми отримуємо від консульства та донейтов. Процес, я думаю, як в будь-якому періодичномк виданні. Складаємо редплан, розподіляємо статті, коригуємо, робимо макет.
- Розкажи, як ти пишеш романи? Скільки сторінок у день, тиждень, місяць пишеш?
-В мене немає ніякого рецепту. Пишу стільки, скільки пишеться саме в цю мить, оскільки для мене головне отримувати насолоду від писання, а не працювати на конкретний результат. Це ж творчість. Я не люблю ніяких рамок чи сталих правил. Мені важливо, щоб процес робив мене щасливою.
Дякуємо за інтерв'ю і бажаємо натхнення на подальші творчі успіхи!