На виставці «Клітки» будуть представлені роботи, над якими Олеся працювала від початку карантину. Вони не мають звичайних назв, а підписані датою закінчення роботи. Одна з робіт в експозиції – 5-метрове полотно, створене дітками, що мають розлади аутистичного спектру. Художниця співпрацює з центром «Рівновага» і проводить майстер-класи з малювання для таких діток. Вона переконана, що ці діти дуже чутливі емоційно і передають увесь спектр своїх почуттів за допомогою фарб.

Художниця каже, що для неї клітка – це місце, де людина може по-справжньому почути себе, це форма повернення до свого внутрішнього світу: «Заглиблення в себе, пошук свого мікро- та макрокосмосу, своєї філософії буття – це особистий шлях, своєрідна аскеза, це пошук свого ДАО, де клітка – лише метафора. Це амбівалентність грубого і ніжного всередині, певний діалог між свідомим і підсвідомим...».

Клітка – це також простір, який ми наповнюємо певними речами, людьми, емоціями, спогадами, надіями. Усі ці артефакти ми тримаємо під замком, ключ до якого – розгадка таємниці та влада над простором. Мистецтвознавець Дмитро Корсунь зазначає, що «речі» Олесі, як і ключі, що загубились, виглядають з пороху чи уламків, відтворюючи своїм стертим виглядом загальні кризи і особисті катастрофи нашого плинного часу.

«Жорстка експресивність полотен циклу «Клітки» – це і є їхня багата філософія, переживання всіх мислимих колізій людського життя. Олеся залишається вірною єдиній «екстремальній» темі – людській самотності, покинутості, розірваності світу, тій найглибшій екзистенційній драмі, якої завжди зазнають суспільство й окрема людина.», – стверджує Дмитро Корсунь.

Про авторку:
Олеся Рибченко народилася 1982 року в Київській області. Навчалася у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Олеся – активна учасниця групових та персональних виставок як в Україні, так і за кордоном. Роботи художниці зберігаються у колекціях в Україні, Литві, Франції, США, Канаді, Китаї, Казахстані, Росії, Чорногорії, Єгипті, Грузії.