Наївне мистецтво Примаченко видається й справді родом із дитинства – щирі, безпосередні, поза правилами раціонального світу дорослих. Але разом із тим її роботи не існують поза контекстом сучасності, а навпаки доповнюють його сенсами, яких нам сьогодні так бракує. Прості форми і чисті яскраві кольори допомагають виокремити із навколишньої реальності найважливіше – можливість творення світу власноруч.

Художній світ Марії Примаченко й справді населений найрізноманітнішими істотами, яких доросле око може сприймати як чудовиськ – зубаті, багатоногі й багаторогі, інколи з десятком очей чи довжелезними язиками. Діти ж їм усміхаються, радісно розфарбовують форми, домальовують нові деталі, дають чудернацькі імена й вигадують неймовірні історії. Художниця й сама доповнювала власні роботи невеликими підписами-сюжетами, часто парадоксальними, що виштовхують глядача за рамки традиційного сприйняття. Схоже на те, що вона не боялася монстрів власної уяви, а приручала і гралася з ними, як це роблять діти.

Марія Примаченко була однією з найталановитіших представниць наївного мистецтва у світі. ЇЇ ім’я вміщене до Всесвітньої енциклопедії наївного мистецтва поряд із французом Анрі Руссо та грузином Ніколо Піросмані. Художниця прославила Україну своїми роботами, що підкорили Париж, Лондон, Монреаль і Прагу. А сама все життя прожила у селі Болотня біля Києва. В роботі вона послуговувалася найпростішими матеріалами – звичайними ватманами, фабричними пензлями, гуашшю й аквареллю. Тим не менш, у 1937-му, коли картини Марії Примаченко виставляли у Парижі, Пабло Пікассо зізнався, що якби вона жила у Франції, то стала б знаменитішою за нього.

Експонування: 4 - 27 лютого 2022 року.
Виставка працюватиме за графіком роботи музею.
Вхід на виставку - за вхідним квитком до музею.

#музейшевченка
#shemuseum