Презентація книги "Нескорені-2" відбудеться в Київському Будинку письменників
“Нескорені” – книга, що адресована широкому загалу читачів, аби привернути увагу громадськості та влади до проблем демобілізованих, і в першу чергу – постраждалих бійців, які були важко поранені внаслідок неоголошеної війни на сході України.
Відбудеться зустріч з автором та її героями.
Організатор - ГО «Українська асоціація інвалідів АТО»
Захід присвячений Дню захисника України, аби звернути увагу суспільства і влади на проблеми демобілізованих, в першу чергу поранених бійців – сприяння їх реабілітації, та допомогу сім’ям загиблих…
У книзі «Нескорені», на 648 сторінках, 30 оповідей із 56 співрозмовниками, чиї долі обпалила війна: безпосередньо на лінії вогню або здалеку – трагічною звісткою про загибель сина, брата, батька… Приклади жертовності і героїзму захисників України, які пройшли крізь пекельне горнило Дебальцевого, Іловайська, Донецького аеропорту, Степанівки, Світлодарської дуги та інших «гарячих» точок, біль непоправних втрат і спасенні епізоди в житті тих, хто дочекався визволення з полону, переміг у боротьбі за виживання після важкого поранення, зустрів на передовій свою «половинку» і одружився…
У книзі документальні свідчення про жорстокі реалії і трагічні наслідки російської агресії, що спричинила кровопролитну війну.
Запрошені ГЕРОЇ КНИГИ:
Володимир ЖЕМЧУГОВ. Герой України. («Луганський партизан»): «У перших числах серпня 2014 року почалося масове вторгнення регулярних підрозділів армії РФ на територію України. Побачивши вбитих, українських військових Житомирської бригади, відчув пекуче бажання помститися за них…»
Оксана ЯКУБОВА (майор ЗСУ) («Позивний «Капкан»): «На «Світлодарці» почалося пекло. Стріляли цілодобово! Якщо вдень в тебе стріляє крупнокаліберний кулемет, міни літають, то вночі вже летить снаряд 152-мм калібру і танки.
Мамука МАМУЛАШВІЛІ («Грузинський легіон»): «…в Україні розгортається сценарій, накатаний у Росії – повторюється все, що відбулося у Грузії. Ми не повинні забувати, що росіяни воюють за гроші, а українці – за волю.»
Сергій УЛЬЯНОВ («ССО»): «На початку лютого 2015 р. російські війська розгорнули активні наступальні бойові дії. І, зауважу, поки діяла наша артилерія, ми ще тримали Дебальцеве. Так, нам було важко, але, попри все, ми не здавали своїх позицій… Однак, у нас відбулися Мінські угоди, і почалося…»
Яна ЗІНКЕВИЧ (у 18 р. пішла на війну допомагати пораненим. А вже за рік з нуля створила розгалужену систему польової медицини «Госпітальєри», Герой України), Дмитро КОТОВ (боєць батальйону «Київська Русь», вибухом міни йому відірвало обидві ноги. Приймав участь в іграх «Нескорені»), Олександр ТАРАСЮК (з Алчевська, що на Луганщині. Втратив ногу під час бою), Тетяна БОРИСЕНКО (мама Таня, медсестра «Айдару». Була місяць в полоні сепаратистів) Анатолій СКРИГОНЮК (На війні двічі; Світлодарська дуга та багато інших «гарячих» точо.), Федір МИСЮРА (2-і клінічні смерті) та Віталій ПЯСЕЦЬКИЙ (ДАП), Олексій ТРУБІЛКО (доброволець. Відмовився від УБД).