На виставці можна побачити кадри зокрема з міста Ірпінь — колись затишного передмістя Києва, оточеного сосновими лісами, а нині вщент знищеного обстрілами окупаційних військ. Глядєлов знімав евакуацію мирного населення з розтрощеного вибухами містечка через зруйнований міст, що тривала під неперервними обстрілами. В експозицію також увійшли світлини з Бучі, Гостомеля, Бородянки, Мощуна, Харкова, Запоріжжя, Чугуїва, Малої Рогані, Бахмута та Краматорська.
Глядєлов, який не розлучається зі своїм фотоапаратом, не розлучається також і з Україною, хоча багато мешканців країни за ці дні покинули її, рятуючись від воєнної загрози. Від першого дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну столиця країни, разом із іншими містами, піддавалася постійним авіанальотам та ракетним обстрілам. Олександр весь цей час документує бойові дії та їх наслідки по всій країні.
Оптика Глядєлова чіпка, уважна і при цьому гуманістична. Вона далека від відстороненої “холодності” звичного репортажного погляду, але і не спекулятивна. У ній є дистанція, достатня, щоб залишити суб’єкту його суб’єктність, право на власний простір — Глядєлов не “заглядає в душу”, не маніпулює емоціями. Але він — і не відсторонений спостерігач, він залучений учасник, чия емпатія делікатна і ненав’язлива. Це читається в композиції кожного кадру — будь то самотній чоловік у візку, кудлатий пес на дорозі чи пошкоджений снарядом будинок. Це читається, як у дзеркалі, в обличчях людей на знімках, які обирає автор — чи військових, чи волонтерів, чи мирних мешканців — сповнених болю чи відчаю, рішучості, зосередження чи розгубленості, але завжди — гідності.
Текст - Наталія Маценко
Художник по світлу - Василій Грубляк
Куратор виставки - Олег Соснов
Виставка триватиме на 2-му поверсі в Хлібні з 5 серпня по 4 вересня