Сценічні читання п’єс проєкту «Документ без назви»
«Вісім коротких композицій про життя українців для західної аудиторії» Текстова мапа української реальності після 24 лютого 2022 року. Пісні в очікуванні музики описують буденність війни, розбиваючи цю буденність на окремі складові-композиції, що розповідають про: сміливість та її відтінки — у рішенні тікати від війни та захищати від неї; роздуми про двадцяте сторіччя, поради тих хто його пережив; 5 ранку як улюблений час росіян випускати ракети на українській землі; рутину щоденної переклички в меседжерах; фотофіксацію реальності в пам’яті смартфонів, оскільки скоро реальності може не стати; військовий сторітеллінг у тіктоці; визначення часу під час ракетного удару; мрії про життя після (війни).
«Рибний шлях»
Антиутопія з елементами роуд-муві на тлі повоєнної кризи. Головна героїня Емма створює гербарій, де колекціонує зниклі види рослин і раптом помічає, що сухе листя і стеблини, як і її тіло починають фотосинтезувати. Їй потрібно знайти і вберегти копії насіння зерен, які закопані в спаленому саду біля її знищеного дому. Це може врятувати людей від ще більшого голоду.
Для головної героїні та інших персонажів ця подорож може стати сплетінням непроговорених пострадянських історичних травм, а також пошуку ідентичності в постколоніальній і посткапіталістичній реальності. Однак єдине, що може залишитись на планеті — це подекуди відновлені цикли природи в мандрівному європейському континенті.
//
Документ без назви — театральний проєкт, у якому митці й мисткині формують висловлювання про російську агресію проти України, актуальний стан суспільства і візії майбутнього. Ми прагнемо, щоб українки й українці мали найвагоміше слово в дискурсі цієї війни, а мистецтво є важливим інструментом описування дійсності. Митці й мисткині своїми роботами вже фіксують історію, шукають актуальний словник для вираження того, що ми переживаємо та розповідають про події світові.